Мабуть, в нашій країні не існує родини, якої не торкнулося жахіття війни. Моторошні 1939-1945 роки, коли понад 60 країн, і Україна в тому числі, вступили у боротьбу з нацизмом. У кожного із нас батько чи мати, бабуся чи дідусь пройшли скрізь полум'я, постріли кулеметів та голод. Нам, мирному поколінню, не уявити, який страх відчували за свої сім'ї та країну солдати, які відчайдушно ступили на поле бою з грізним супротивником. Війну не цікавили вік, стать, матеріальне положення , вона нещадно знищила тисячі сімей, згубила сотні доль; солдати вирушили у невідомість, позабувши про свої мрії та плани.
Учні 6-б класу Опорного закладу "Іванівська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Б.Ф.Дерев'янка" вітають усіх з цим чудовим і світлим святом, коли усмішка на обличчі, та сльози водночас, з'являються від одного лише слова - ПЕРЕМОГА.
Зараз, ми як ніколи раніше, повинні пам'ятати про наслідки, які може заподіяти війна. Ми повинні про це пам'ятати , щоб не здійснювати і не допустити подібних помилок у майбутньому. У відеоряді недаремно були вставлені фрагменти з воєнними діями. Все для того, щоб сучасне покоління зрозуміло, що війна - це смерть, страх, розчарування, біль і втрати.
Пам'ятаймо про величезний подвиг наших співвічизників! Згадаймо про кожного рядового солдата, який поліг на полі бою! Скажімо спасибі усім, хто пройшов скрізь це жахіття і забезпечили нам мирне небо над головою.
Дякуємо всім, хто погодився прийняти участь у створені відеоролику та люб'язно надав фото своїх родичів.

Дивитися відео

Учениця 2-Б класу опорного закладу "Іванівська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Б.Ф.Дерев'янка" Дучко Ольга пишається своїм прадідусем!
Дучко Павло Пименович - служив в артилерійських військах. Був нагороджений медаллю за відвагу.Після поранення,в 1944 році був комісований.

Сидоренко Василь Максимович (прапрадід Аліни Белан, учениці 2-В класу) народився в 1912 році. У червні 1941 року, у віці 29 років, був призваний на Другу світову війну Іванівським РВК, Української РСР, Одеської обл., Іванівського р-ну. Служив у військовому званні: стрілок червоноармієць при військовій частині № 33071. 20 листопада 1944 був важко поранений і відправлений в 486 пересувний медсанбат на лікування під Будапештом (с. Шаумян), в якому знаходився по грудень 1944 р. Подальша його доля для військової частини невідома, так як даний медсанбат потрапив під бомбардування.