У світі 4 травня відзначається Міжнародний день протидії булінгу.
В Україні, за даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), 67% дітей стикалися із цькуванням у колі однолітків.
Дитині важко впоратися з цією проблемою самотужки, і допомога та підтримка батьків дуже важлива!
На жаль, більшість жертв булінгу приховує це від батьків.
За даними ЮНІСЕФ, 67% дітей за останні 2-3 місці зазнавали цькування. Найбільш вразливими є сором'язливі та закриті для спілкування діти.
Найчастіше дітей цькують за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як більшість.
40% дітей ніколи не розповідають батькам про випадки булінгу. Майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу.
44% із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, ігнорували це через острах.
Серед ознак того, що дитина зазнає цькування в колі однолітків, можуть бути поламані іграшки, зіпсовані речі або шкільне приладдя, брудний або порваний одяг, образи в соціальних мережах.
Якщо зовнішні прояви непомітні, потрібно звернути увагу на те, скільки друзів є у дитини, чи охоче вона проводить час з однокласниками та однолітками, з яким настроєм збирається до школи та повертається додому.
Батькам також слід звернути увагу на те, наскільки часто дитина говорить про погане самопочуття, аби уникнути шкільних занять, який маршрут обирає дорогою до школи - коротший чи намагається йти довшим шляхом, аби уникнути зустрічі з кривдниками. Часто діти можуть відкупитися від своїх кривдників грошима.
Єдиним виходом є відверта, але делікатна ромова з дитиною та знаходження спільного рішення, як подолати проблему!
ЮНІСЕФ створив для батьків відеоінструкцію, як визначити ознаки булінгу
та допомогти дитині, яка стала його жертвою.
Поговоріть із дитиною, нехай вона знає, що ви на її боці й завжди готові допомогти. Тільки намагайтеся обійтися без випитування подробиць, якщо дитина не готова це обговорювати. Також бажано обійтися без нав’язливих, обов’язкових до виконання порад. Перш ніж щось порадити, дорослі повинні сам як слід розібратися в ситуації, все обміркувати, ознайомитись із спеціальною літературою Топ книжок про БУЛІНГ або ще краще – проконсультуватися з цих питань у психолога.
Будьте чуйні та уважні до емоцій своєї дитини!